ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ КЗ «ДФКС» ДОР»

 

Дане Положення розроблено відповідно до чинного законодавства у сфері освіти України: Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про фахову передвищу освіту», наказів Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 № 49 „Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської Декларації у системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”, від 20.10.2004 № 812 “Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 13.07.2007 № 612 „ Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” від 16.10.2009 № 943 „Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи”, методичних матеріалів „Впровадження ECTS в українських університетах”.

 

1. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дане Положення має на меті удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних і систематичних знань та ритмічній самостійній роботі студентів упродовж семестру та усього періоду навчання, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптацію до вимог, визначених Європейською системою залікових ECTS-кредитів (ECTS-Credits) в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

1.2. Положення унормовує організацію поточного, модульного, підсумкового семестрового контролю знань студентів.

1.3. Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою сприяє:

— підвищенню мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, переорієнтації їхніх цілей лише з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

— відповідності переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій навчальній програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;

— відкритості контролю, який базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з її змістом, формами, видами контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання (навчальна програма та робоча навчальна програма відповідної дисципліни);

— подоланню елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується впровадженням, крім традиційного опитування, інших різноманітних форм контролю, оцінюванням усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру, які визначаються робочою навчальною програмою дисципліни (РНП)що є нормативним документом коледжу; розробляється викладачами, які викладають відповідну дисципліну на основі навчальної програми і навчального плану та доводяться до студента на початку вивчення даної дисципліни;

— забезпеченню належних умов для вивчення програмного матеріалу усіх навчальних дисциплін і підготовки до контрольних заходів;

— розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

1.4. Додаткові умови та вимоги щодо порядку оцінювання знань студентів визначаються коледжем з урахуванням специфіки та особливостей напряму/спеціальності підготовки фахівців і зазначаються у відповідних методичних рекомендаціях.

2. ВИДИ  КОНТРОЛЮ  ТА  ЇХ  ВИЗНАЧЕННЯ

2.1. Система оцінювання знань студентів з кожної дисципліни включає поточний, модульний та семестровий контроль знань.

2.1.1. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів.

2.1.2. Модульний контроль має на меті оцінку результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни.

2.1.3. Семестровий контроль проводиться у формі іспиту, диференційованого заліку чи заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

2.2. Всі види контролю здійснюються за 100-бальною системою оцінювання.

2.3. З дисципліни, яка вивчається упродовж двох і більше семестрів, загальна підсумкова оцінка визначається як сума пропорціонально визначених  за весь період її вивчення і дорівнює 100 балам.

2.4. Навчальна дисципліна ділиться на логічно-пов’язані змістові модулі. Модуль зазвичай завершується модульною контрольною роботою. Модульна контрольна робота включає в себе вузлові питання, типові і комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

2.5. Кількість модульних контрольних робіт з кожної навчальної дисципліни визначається навчальним планом.

3. ПОТОЧНИЙ  ТА  МОДУЛЬНИЙ  КОНТРОЛЬ

3.1. На початку вивчення відповідної дисципліни студента ознайомлюють зі змістом робочої навчальної програми.

3.2. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю у формі тестів тощо.

3.3. Підсумкова кількість балів за модуль виставляється викладачем шляхом додавання балів за всі види роботи.

3.4. Поточне оцінювання та результати модульного контролю проставляються у „Журналі обліку успішності студентів”.

Термін зберігання „Журналу обліку успішності студентів” відповідає терміну навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, на якому вивчається дана навчальна дисципліна.

3.5. Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю або не склав модуль має право на його відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання.

4. СЕМЕСТРОВИЙ  КОНТРОЛЬ

4.1. Семестровий контроль у формі заліку — підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів), яка визначається як сума балів за модулями. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру. Порядок та система оцінювання зазначається у робочих навчальних програмах дисципліни. Сумарний результат у балах ECTS, „зараховано”, „не зараховано” заноситься у „Залікову відомість” навчальної дисципліни.

4.2. Семестровий контроль у формі диференційованого заліку — підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів), яка визначається як сума балів за модулями. Диференційований залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру. Порядок та система оцінювання зазначається у робочих навчальних програмах дисципліни. Сумарний результат у балах ECTS і за національною шкалою оцінок заноситься у „Залікову відомість” навчальної дисципліни.

4.3. Семестровий контроль проводиться у формі іспиту (підсумкове тестування і проводиться письмово. На іспит виносяться тестові питання, типові і комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Підсумкова кількість балів визначається викладачем і  додається до балів за модулі Максимальна сумарна оцінка повинна не перевищувати 100 балів.

4.4. Перелік екзаменаційних питань та завдань, критерії їх оцінювання визначаються цикловою комісією  і включаються до робочої навчальної програми дисципліни.

4.5. Підсумкова екзаменаційна оцінка з дисципліни розраховується  як сума балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час модульного контролю і проставляється у відповідній графі „Екзаменаційної відомості” у балах і за національною шкалою оцінок.

Шкала оцінювання

Оцінка
в балах
Оцінка
за національною
шкалою
Оцінка
за шкалою ECTS
Оцінка Пояснення
90-100 Відмінно А відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
82-89 Добре B вище середнього рівня з кількома помилками
74-81 С в цілому правильне виконання з певною кількістю суттєвих помилок
64-73 Задовільно D непогано, але зі значною кількістю недоліків
60-63 E виконання задовольняє мінімальним критеріям
35-59 Незадовільно FX з можливістю повторного складання
1-34 F з обов’язковим повторним курсом

 

5. ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИК

5.1. Практика є невід’ємною складовою навчального процесу. Її мета полягає в оволодінні студентами сучасними методами, навичками, вміннями та способами організації праці майбутньої професійної діяльності, формування на базі одержаних в коледжі знань професійних навичок та вмінь для прийняття самостійних рішень під час роботи у конкретних суспільно-економічних умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання і творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

5.2. Оцінка за практику складається з оцінки:

1) керівника від бази практики;

2) керівника від коледжу;

3) презентації студентом результатів проходження практики під час захисту звіту;

4) відповіді на запитання.

5.3. Додаткові умови визначаються цикловою комісією з урахуванням специфіки та особливостей напряму/спеціальності підготовки фахівців, видів практик, які проходить студент і зазначаються у методичних рекомендаціях щодо організації, захисту та оцінювання відповідної практики.

5.4. Оцінка результатів проходження практики у балах  і за національною шкалою зазначається у відомості за підписами керівника практики від коледжу і членів комісії, створеної для проведення захисту практики.

6. ДЕРЖАВНА  АТЕСТАЦІЯ

6.1. Державна атестація – є підсумковою формою контролю за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

6.2. Державна атестація здійснюється Екзаменаційною комісією (ЕК) після завершення теоретичної та практичної частини навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики напряму підготовки (спеціальності). При атестації оцінюється рівень теоретичних, професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців з відповідного напряму підготовки, спеціальності.

6.3. Оцінка результатів складання державного іспиту здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в коледжі та національною шкалу і відображаються у відповідних відомостях і протоколах роботи Екзаменаційної комісії (ЕК).

Шкала оцінювання

100-бальна шкала Оцінка за національною шкалою та шкалою коледжу Визначення
90 – 100 відмінно А – відмінна відповідь, виконання роботи лише з незначною кількістю помилок
82 – 89 добре В – вище середнього рівня з кількома помилками
74 – 81 С – у цілому правильна відповідь, робота з певною —  кількістю грубих помилок
65 – 73 задовільно D  – непогано, але зі великою кількістю недоліків
60 – 64 Е  – робота відповідає мінімальним критеріям.
1 – 59 незадовільно F – робота не відповідає визначеним критеріям

6.3.1. Усі екзаменаційні завдання, зазначені в екзаменаційному білеті (у тесті) з державного комплексного кваліфікаційного  іспиту з фахових  дисциплін є рівнозначними за їх внеском до загальної оцінки за іспит. Підсумкова оцінка державного комплексного кваліфікаційного  іспиту з фахових  дисциплін є середньозваженою оцінок за кожну складову екзаменаційного завдання або тесту.

7. ПОРЯДОК  ЛІКВІДАЦІЇ  АКАДЕМІЧНОЇ  ЗАБОРГОВАНОСТІ

7.1. Студентам, які при складанні іспиту (заліку) одержали сумарну оцінку, що не перевищує 59 балів, або не з’явилися на іспит дозволяється ліквідувати академічну заборгованість відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості за встановленими правилами.

7.2. Студентам, які одержали під час сесії не більше трьох незадовільних оцінок, включаючи залік та диференційований залік (в тому числі не з’явилися на іспит чи залік без поважних причин), дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Повторне складання іспитів (заліків, диференційованих заліків) допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється директором коледжу.

7.3. Результати ліквідації академічної заборгованості відображаються у ”Відомості успішності студента”.

7.4. Студент, який одержав більше трьох незадовільних оцінок (включаючи залік та диференційований залік, іспит) підлягає відрахуванню зі складу студентів за невиконання навчального плану.