1.Загальні положення

1.1. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

         Положення про організацію освітнього процесу розроблено на основі Закону України «Про вищу освіту»,  Закону України «Про фахову передвищу освіту»,

з урахуванням документів, що регламентують окремі аспекти освітньої діяльності комунального  закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради» (далі – ДФКС, коледжу), а саме:

—         Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою комунального  закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради»

—         Положення про порядок оцінювання знань студентів при  кредитно-модульній  системи організації навчального процесу в комунальному закладі «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради»

—         Положення про проведення практики студентів комунального  закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради»

—         Положення про порядок створення та організацію роботи Екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії комунального  закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради»

—         Положення про методичну раду коледжу

—         Положення про циклову комісію підрозділів комунального  закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради»

—            Положення про оцінювання залишкових знань студентів у формі комплексних контрольних робіт з навчальних дисциплін комунального  закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту»  Дніпропетровської обласної ради»

     При розробці даного Положення врахований досвід організації освітнього процесу в провідних спеціалізованих навчальних закладах спортивного профілю України та зарубіжжя.

1.2Основні терміни і їх визначення.

   Освітній процес -це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти і науки, що провадиться у навчальному закладі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

      Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог докадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу.

Стандарт освіти — це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності  навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарт освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1)  обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти або рівня фахової передвищої освіти;

2)  перелік компетентностей випускника;

3)    нормативний зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4)  форми атестації здобувачів освіти;

5)  вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості вищої та фахової передвищої  освіти;

6)  вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

Стандарт фахової передвищої освіти — сукупність вимог до освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, які є спільними для всіх освітньо-професійних програм у межах певної спеціальності;

       Зміст              освіти    — це    науково  обґрунтована    система  дидактично   та методично                                оформленого   навчального   матеріалу  для  різних  освітньо-професійних, освітніх і  освітньо-наукових  ступенів.

       Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова програма) – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти. Успішне виконання освітньо-професійної програми є підставою для присудження ступеню вищої освіти: молодшого спеціаліста.

         Освітньо-професійна програма у сфері фахової передвищої освіти — єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації.

Навчальний план — це нормативний документ комунального закладу «Дніпропетровський фаховий коледж спорту» Дніпропетровської обласної ради» який складається на  підставі освітньо-професійної,  освітньо-наукової  програми та структурно-логічної   схеми підготовки   і    визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення підсумкового контролю.

       Навчальна програма – це документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної, освітньо-наукової програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення дисципліни, вимоги до знань, умінь, компетентностей майбутніх фахівців.

       Атестація здобувачів фахової передвищої освіти — встановлення відповідності результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти вимогам освітньо-професійної програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

          Галузь знань – основна предметна область освіти і науки,що включає групуспоріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

          Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка.

         Спеціалізація – складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої освіти.

       Спеціалізація — складова спеціальності, що визначається закладом фахової передвищої освіти та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну програму підготовки здобувачів фахової передвищої освіти

Структурно-логічна   схема підготовки   — це наукове   і методичне обґрунтування   процесу   реалізації освітньо-професійної, освітньо-наукової програми підготовки.

Європейська         кредитна   трансферно-накопичувальна   система   (ЄКТС)   –система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

Кредит          Європейської   кредитно   трансферно-накопичувальної   системи (кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.

       Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

       Здобувачі вищої освіти – особи,які навчаються у вищому навчальному закладіна певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

        Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання,який отримано,коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

      Компетентність – динамічна комбінація знань,умінь і практичних навичок,способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

         Дистанційна освіта (навчання) – форма навчання, за якої спілкування між викладачем і студентом відбувається за допомогою листування, комп’ютерних мереж (Internet), дистанційних платформ навчання, наприклад, ZOOM, MOODLE, Google Classroom.

    Особа з особливими освітніми потребами – особа з інвалідністю,яка потребуєдодаткової підтримки для здобуття вищої освіти.

        Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

     Якість фахової передвищої освіти — відповідність умов освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам фахової передвищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, яка забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти.

1.3.Підготовка фахівців в коледжі здійснюється за відповідною освітньо-професійною програмою на початковому рівні (короткий цикл) вищої освіти та освітньо-професійною  програмою фахової передвищої освіти.

     Здобуття  освіти на початковому рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньо-професійної програми, що є підставою для присудження ступеня вищої освіти молодший бакалавр.

     Здобуття  освіти на рівні фахової передвищої освіти передбачає успішне виконання студентом відповідної освітньо-професійної програми, що є підставою для присудження рівня фахового молодшого  бакалавра.

1.4.  Мовою викладання в коледжі є державна мова.

1.5.  Коледж надає студентам можливість  користування  навчальними приміщеннями,  бібліотеками,  навчальною, навчально-методичною і науковою літературою,    обладнанням, устаткуванням та  іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

1.6. Завідповідність рівня підготовки студента до вимог галузевих стандартів  освіти відповідає керівник навчального структурного  підрозділу коледжу.

За  виконання    індивідуального  навчального плану відповідає студент.

  1. Форми навчання

2.1.    Навчання в коледжі здійснюється за очною (денною) формою.

2.2.   Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти і присудження відповідного ступеня вищої та  рівня фахової передвищої освіти та кваліфікації.

       Коледж  здійснює організацію освітнього процесу на денній формі навчання згідно зі стандартами освітньої діяльності, стандартами вищої  та фахової передвищої освіти і даним Положенням.

  1. Форми організації освітнього процесу та навчальних занять

3.1.    Освітній процес в коледжі здійснюється за такими формами:

1)  навчальні заняття;

2)  самостійна робота;

3)  практична підготовка;

4)  контрольні заходи.

3.2.Основними формами навчальних занять в коледжі є:

1)  лекція;

2)  семінарське заняття;

3)  практичне заняття;

4)  лабораторне заняття;

5)  індивідуальне заняття;

6)  консультація.

3.2.1. Лекція

Лекція – основна форма проведення навчальних занять в  навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція   є елементом  курсу лекцій, який  охоплює основний теоретичний матеріал окремої   або кількох тем навчальної дисципліни.    Тематика  курсу  лекцій  визначається  робочою  програмою  навчальної дисципліни.

Можливе   читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не    охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними спеціалістами    для студентів в окремо відведений час. Лекції читаються викладачами  коледжу,  а також   провідними науковцями або  спеціалістами, запрошеними для читання лекцій за наявності (відповідної кваліфікації і досвіду викладацької роботи).

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів. Лектор керується матеріалами навчально-методичного комплексу дисципліни. Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

3.2.2. Семінарське заняття

Семінарське заняття — форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем і питань семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Отримані студентом оцінки (кількість балів) на семінарських заняттях враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.2.3.Практичне заняття

Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач  організує детальний  розгляд  студентами  окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та   формує вміння і  навички  їх  практичного  застосування  шляхом  індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

        Практичні заняття проводяться    в    аудиторіях    або    в    навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо. Практичне заняття проводиться зі студентами,  кількість яких  не перевищує  повної академічної групи.

      Перелік тем практичних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни. В якості елементів практичного заняття можуть виступати: поточний контроль знань, умінь і навичок студентів; постановка загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів; розв’язування завдань з їх обговоренням, перевіркою,оцінюванням.

3.2.4. Лабораторне заняття

     Лабораторне заняття — форма навчального  заняття, при якому студент  під керівництвом викладача особисто   проводить  натурні  або імітаційні експерименти чи    досліди з    метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної   дисципліни, набуває практичних навичок роботи в конкретній предметній галузі.

     Лабораторні   заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних  лабораторіях  з використанням устаткування,  пристосованого  до  умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, в наукових лабораторіях).

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

     Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

3.2.5. Індивідуальне заняття

    Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами – членами збірних команд області та України з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні    навчальні    заняття    організуються    за окремим графіком    з урахуванням Індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках — повний обсяг  навчальних занять  для конкретного освітнього рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

3.2.6. Консультація

     Консультація –   форма   навчального   заняття,   при   якій   студент   отримує відповіді    від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

     Консультація може   бути індивідуальною або проводитися для груп студентів,залежно від того,   чи   викладач   консультує   студентів   з   питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.    Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

3.3. Самостійна робота.

3.3.1.   Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

   Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити, як правило, від 1/3 до 4/5 від загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

3.3.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

    3.3.4.  Самостійна  робота  студента  забезпечується  системою  навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної    дисципліни: підручник, навчальні   та   методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум, методичні вказівки щодо самостійного опрацюванням дисципліни тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна  наукова  та фахова монографічна  і періодична література.

3.3.5.   Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни  може виконуватися   у   бібліотеці   коледжу, навчальних  кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах. У необхідних випадках  ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального  доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до  відома  студентів  на початку поточного семестру.

3.3.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання  чи  устаткування,  складних систем  доступу  до  інформації  (наприклад, комп’ютерних баз даних,  систем автоматизованого проектування  тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

      3.3.7. Навчальний   матеріал,   передбачений   робочою   програмою   навчальної дисципліни  для  засвоєння  студентом  в  процесі  самостійної роботи,   виноситься на підсумковий    контроль  поряд  з  навчальним  матеріалом, який  опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

3.4. Індивідуальні завдання є різновидом самостійної роботи

3.4.1. Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До  індивідуальних  завдань  відносяться  реферати,  індивідуальні навчально-дослідні завдання, розрахункові, графічні, тощо.

Індивідуальні завдання видаються студентам у терміни:

—  теми рефератів, розрахункові, графічні роботи з окремих дисциплін у строки, що передбачені робочою програмою навчальної дисципліни та, як правило, на першому навчальному занятті;

Індивідуальні завдання студент виконує самостійно при консультуванні викладача. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

3.4.2.    Реферати, аналітичні огляди та ін. – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. На виконання реферату з дисципліни у робочій програмі передбачається виділення певного часу із загального обсягу самостійної роботи студента з даної дисципліни.

3.4.3. Індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ) — вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу дисципліни і завершується контролем.

    

3.4. Практична підготовка

       3.4.1.  Практична  підготовка студентів      коледжу  є  обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на базах коледжу, СДЮШОР, ДЮСШ м. Дніпро  згідно з укладеними договорами.

    3.4.2.Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача коледжу та фахівця з даного фаху. Керівники установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

     3.4.3. В коледжі використовуються такі види практики: педагогічна і організаційно – тренерська.

Практика проводиться з відривом від навчання і безпосередньо пов’язана з майбутньою професійною діяльністю. Терміни проведення практики визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом), а її зміст — навчальною програмою практики.

Організація і проведення практик як складової частини практичної підготовки студентів регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України № 93, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року, а також Положенням про проведення практики студентами Дніпропетровського фахового коледжу спорту, затвердженим на засіданні педагогічної ради коледжу.

3.5. Контрольні заходи.

 Контрольні заходи є необхідним елементом зворотнього зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами компетентностей, знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти з даної спеціальності. Об’єктом оцінювання є теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти.

      У навчальному процесі використовуються наступні види контролю:

—          поточний,

—          модульний

—          підсумковий

—          державна атестація та інші.

3.5.1. Поточний контроль проводиться під час усіх видів аудиторних занять для визначення рівня засвоєння навчального матеріалу з однієї — двох тем дисципліни та/або підготовки до лабораторної (практичної) роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, у формі колоквіуму, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.

    Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем, критерії оцінки рівня знань визначаються викладачем та затверджуються відповідною кафедрою.

Результати поточного контролю з дисципліни враховуються як складова частина при визначенні оцінки за заліковий модуль, підсумкової екзаменаційної оцінки або заліку.

3.5.2. Модульний контроль є складовою кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Завданням модульного контролю є оцінювання знань, умінь та практичних навичок студентів, набутих під час засвоєння окремого модуля дисципліни.

Модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни. Кожен окремий модуль може включати лекційні, семінарські, практичні й лабораторні заняття, завдання для самостійної роботи, письмові контрольні роботи тощо. Всі види робіт, що виконуються студентами, повинні бути відображені в робочій навчальній програмі дисципліни.

Письмові контрольні роботи, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, можуть бути різними за формою: тест, розгорнута відповідь на питання, розв’язання задач, написання есе тощо.

Кількість модулів залежить від числа кредитів, відведених для вивчення дисципліни в семестрі.

Модульна оцінка – це сума балів, отриманих студентом за виконання всіх видів робіт, передбачених цим модулем. Результати зарахування модулів повинні бути задокументовані, а студенти – ознайомлені з ними до початку підсумкового семестрового контролю. Завдання модульного контролю та модульні контрольні роботи зберігаються на кафедрі протягом року.

      3.5.3. Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів певного рівня освіти на проміжних або заключному етапах їх навчання.

3.5.3.1. Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень студента. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

Перелік робіт (завдань), які студент зобов’язаний виконати при вивченні дисципліни, критерії їх оцінювання та розподіл балів, відведених для оцінювання модульних контролів, визначаються робочою навчальною програмою дисципліни і доводяться до відома студентів на початку курсу.

Оцінка семестрового контролю виставляється у відомість та в індивідуальний навчальний план студента.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною та європейською шкалами.

Доцільність проведення екзаменаційних сесій і їх організацію визначає навчальний підрозділ коледжу. Відповідні розклади екзаменаційних сесій складає та затверджує заступник директора з навчальної роботи. Проведення семестрового іспиту і заліку має бути відображено в робочій програмі навчальної дисципліни в розрахунку балів для оцінювання знань і умінь студентів.

Вимоги щодо організації і проведення поточного, модульного та семестрового контролю за умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу в коледжі регламентується Положенням про порядок оцінювання навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу Дніпропетровського вищого коледжу фізичної культури.

         3.5.4. Державна атестація студентів здійснюється Екзаменаційною комісією (далі – державною комісією). Державна атестація студентів проводиться після закінчення навчання за певним освітнім рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої та фахової передвищої  освіти. Заклад фахової передвищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка продемонструвала відповідність результатів навчання вимогам освітньо-професійної програми, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра та присвоює відповідну кваліфікацію. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного ступеня  освіти та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (державний  комплексний кваліфікаційний іспит) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Організація роботи державної комісії та державна атестація осіб в коледжі здійснюється відповідно до Положення про порядок створення та організацію роботи Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії в Дніпропетровському фаховому  коледжі спорту.

     3.5.5. В коледжі можуть застосовуватись також інші види контролю. Контроль залишкових знань проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості освітнього процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів. Основним видом такого контролю на рівні коледжу є проведення комплексних контрольних робіт. Вимоги щодо організації і проведення комплексних контрольних робіт (ККР) в коледжі регламентується Положенням про порядок проведення ККР в Дніпропетровському фаховому коледжі спорту.

  1. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу

4.1.       Зміст освіти базується на моделі майбутнього фахівця, що сформована у відповідності до стандартів вищої та фахової передвищої освіти та визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічними схемами підготовки, навчальними програмамидисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління  освітою   та коледжі  і  відображається  у  відповідних  підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

        Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним галузевим   стандартом освіти. Вибіркова   частина   змісту   освіти визначається коледжем.

      4.2. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу включає:

  • Стандарти вищої освіти.
  • Стандарти фахової передвищої освіти.
  • Стандарти освітньої діяльності.
  • Навчальні плани.

Коледж на підставі освітньо-професійної програми розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджує директор коледжу.

       Нормативні навчальні дисципліни встановлюються галузевим стандартом освіти. Дотримання їх  назв  та обсягів  є  обов’язковим  для навчального  закладу.   Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються  коледжем.  Вибіркові  навчальні дисципліни вводяться для  задоволення  освітніх і  кваліфікаційних  потреб  особи,ефективного використання можливостей і традицій коледжу, регіональних потреб тощо.

  Навчальні програми, робочі програми навчальних дисциплін.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою галузевого стандарту освіти, її розробляє та затверджує Міністерство освіти і науки України, у разі відсутності такої програми – коледж. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється в коледжі.

Навчальні програми, робочі програми навчальної дисципліни разом з навчальними планами є основними документами, якими керуються циклові комісії в організації навчального процесу.

       Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни (якщо вона існує) та навчального плану викладач, якому доручено читання курсу, складає робочу програму навчальної дисципліни, яка є нормативним документом коледжу і містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

    Робоча програма навчальної дисципліни затверджується спочатку цикловою комісією, а потім методичною радою. Навчальна програма навчальної дисципліни затверджується при внесенні змін до навчального плану , але не рідше, ніж 1 раз на 3 роки. Щорічно робоча програма перезатверджується у встановленому порядку. Після ухвалення методичною радою робоча програма навчальної дисципліни затверджується заступником директора з навчальної роботи коледжу.

  • Програми навчальної та виробничої практик та інструктивно-  методичні матеріали щодо їх проходження.
  • Підручники і навчальні посібники.
  • Навчально-методичні   комплекси   дисциплін   (НМКД)   – сукупність нормативно-методичних та навчально-методичних матеріалів у паперовій та/або в електронній формах, спрямованих на ефективне виконання студентами робочої програми навчальної дисципліни, передбаченої навчальним планом підготовки студентів.

НМКД включає:

—    витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики;

—    витяг з освітньо-професійної чи освітньо-наукової програми;

—    структурно-логічну схему вивчення навчальної дисципліни (міждисциплінарні зв’язки);

—    робочу програму навчальної дисципліни;

—                 навчально-методичні матеріали для лекцій, розроблені викладачами циклових комісій  (конспекти (тексти, схеми) лекцій, список основної і додаткової літератури тощо);

—    методичні вказівки (рекомендації) для проведення практичних, семінарських занять;

—     навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного й підсумкового контролю;

—    комплексні контрольні роботи;

—         навчально-методичне    та    матеріально-технічне    забезпечення    навчальної  дисципліни.

      Однакові вимоги до змісту й оформлення навчально-методичних комплексів дисциплін, передбачених навчальними планами, за якими проводиться підготовка фахівців встановлює відповідне  Положення коледжу.

 

5.Навчальний час студента

5.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць   часу, відведених для   здійснення програми підготовки на даному ступені вищої освіти. Обліковими одиницями навчального часу студента  є кредит ЄКТС, академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу.      Тривалість академічної години становить,  як правило,  45  хвилин.

Дві  академічні години утворюють пару академічних годин  (надалі  «пара»).

      Навчальний день —   складова частина навчального   часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин (з них не більше 4 годин аудиторного часу та 3 або більше годин для самостійної роботи).

      Навчальний  тиждень   —  складова    частина    навчального    часу  студента тривалістю не більше 45 академічних годин (1,5 кредиту). З них не більше 24 годин аудиторного часу та 15 або більше годин для самостійної роботи.

      Навчальний   семестр — складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним  планом.  Облік навчального часуздійснюється у годинах та кредитах.

         Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

       Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), підсумкової державної атестації, вихідних, святкових і канікулярних днів.

5.2. Тривалість навчання здобувачів вищої та фахової передвищої освіти визначається обсягом освітньо-професійної програми і становить для молодшого спеціаліста та фахового молодшого бакалавра 180 кредитів ЄКТС;

     5.3.Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний   навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні  дисципліни тачастину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план студента може бути складеним одразу на весь нормативний термін навчання за відповідною освітньо-професійною програмою або складається на кожний навчальний рік. Такий індивідуальний навчальний план підписує студент, візує  куратор,  затверджує заступник  директора з навчальної роботи Дніпропетровського фахового коледжу спорту. Вибіркові навчальні  дисципліни,  запроваджені в коледжі є обов’язковими  для вивчення.

       5.4. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується директором коледжу до 1 вересня  поточного календарного року.

        Навчальні          заняття   у      навчальному   закладі      тривають      дві академічні години з 10-15-хвилинними перервами між ними і проводяться за розкладом.

Проведення навчання студентів здійснюється відповідно до розкладу. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Затверджує розклад занять директор коледжу  не пізніше ніж за 6 днів до початку семестру.

      5.5. Відвідування усіх видів навчальних   занять (крім консультацій)   є обов’язковим для студентів. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

      5.6. Відрахування,переривання навчання,поновлення і переведення здобувачів освіти

Підставами для відрахування студентів є:

1)  завершення навчання за відповідною освітньою  програмою;

2)  власне бажання;

3)  переведення до іншого навчального закладу;

4)  невиконання навчального плану;

5)   порушення умов договору, укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

6)  інші випадки, передбачені законом.

      Особа, відрахована з навчального закладу до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

         5.7. Здобувач освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання в освітніх установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Здобувачам освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.

5.8. Особа, відрахована з навчального закладу до завершення навчання завідповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу навчального закладу.

Поновлення на навчання осіб, відрахованих з навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів освіти здійснюються, як правило, під час канікул.

5.9. Порядок відрахування,переривання навчання,поновлення і переведення осіб,які навчаються у вищих навчальних закладах та закладах фахової передвищої освіти, а також порядок надання їм академічної відпустки визначає Положення, затверджене центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

  1. Робочий час викладача

6.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальної, методичної, інноваційної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором, відображених в індивідуальному робочому плані.

6.2. Обсяг навчального навантаження викладача визначається згідно з чинним законодавством та затверджується щорічно наказом директора коледжу.

     6.3. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, здійснюється у вільний від навчальної роботи час з урахуванням особливостей напряму (спеціальності) та форм навчання.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

  1. Учасники та координація освітнього процесу в Коледжі

7.1. Учасниками освітнього процесу в коледжі є:

1)  педагогічні працівники;

2) здобувачі вищої  та фахової передвищої освіти та інші особи, які навчаються в коледжі;

3) фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах;

4) інші працівники коледжу.

7.2. У забезпеченні освітнього процесу в коледжі беруть участь усі навчальні, спортивні та інші структурні підрозділи.

Структурними підрозділами коледжу є: ВНЗ І рівня акредитації, фаховий коледж, спортивний ліцей (7-11 класи), навчальна частина (циклові комісії), спортивна частина (вчителі зі спорту), виховна частина, медична частина, пансіон, бібліотека,  харчоблок, спортивний комплекс КЗ «ДФКС» ДОР», спортивний комплекс «Олімпійські резерви», водно-спортивна база,учбово-спортивна база в с. Орлівщина, автотранспортний підрозділ, підрозділи, які призначені для здійснення управління діяльністю коледжу та інші підрозділи, створені у порядку, визначеному  законодавством України і Статутом коледжу.

7.2.1.       Циклові комісії, структурний підрозділ коледжу  що провадить освітню, методичну діяльність за певною спеціальністю. Основні організаційні, навчальні, методичні та наукові питання діяльності циклової комісії розглядаються на засіданні її педагогічного складу. Керівництво діяльністю циклової комісії здійснює голова циклової комісії.

7.2.2. Бібліотека забезпечує навчальну діяльність студентів, викладачів, наукових співробітників і інших працівників коледжу підручниками, навчально-методичними посібниками, методичними вказівками, науковими джерелами на паперових носіях. Бібліотеку очолює бібліотекар.

7.3.     Основну відповідальність за провадження та якість освітньої діяльності в коледжі несуть директор та керівники навчальних структурних підрозділів. Безпосереднє управління діяльністю коледжу, в межах повноважень, передбачених Законом «Про фахову передвищу освіту» і Статутом коледжу, здійснює директор коледжу.

7.4.     Колегіальним дорадчим органом для планування та координації навчально – методичної  роботи в коледжі, обговорення проектів нормативних, навчально-методичних документів, розроблення рекомендацій з удосконалення якості навчального процесу та модернізації його науково-методичного забезпечення в коледжі є методична рада.

Координацію навчально-методичної діяльності циклових комісій здійснює методична рада.

В коледжі діє система моніторингу якості освіти, визначення рейтингу діяльності циклових комісій інших структурних підрозділів.

Захист прав та інтересів вчителів та співробітників забезпечує профспілкова організація коледжу.

7.5.         В коледжі та його структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування коледжу. Студентське самоврядування — це право і можливість студентів вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні коледжем. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів та їх участь в управлінні коледжем. Студентське самоврядування здійснюється студентами безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого голосування студентів. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом коледжу та Положенням про студентське самоврядування коледжу.

7.6.            Усі  навчальні, спортивні  ті  інші  структурні  підрозділи,  що  задіяні в організації освітнього процесу в коледжі, функціонують відповідно до нормативних документів, що регламентують окремі аспекти освітньої діяльності коледжу, які розробляються згідно з чинним законодавством та Статутом коледжу.

  1. Прикінцеві та перехідні положення

8.1. Освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста та фахового молодшого бакалавра, що провадиться коледжем, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка — диплома молодшого спеціаліста,   та документа про фахову передвищу освіту – диплома фахового молодшого бакалавра.